7 ноября 2026, 17:37
Щодо майбутніх переговорів в Абу-Дабі 10-11 листопада Картина, що склалася в голові: 1. З моменту зустрічі на Алясці 15 серпня 2025 року Трамп думав,
що прогне Україну здати Донбас. І путін думав, що Трамп прогне. 2. Вони намагалися весь цей час, відправляли Дріскола до Києва,
ставили ультиматуми. Не прогнули. А 28 лютого 2026 Трамп вліз
до Ірану, і від України відстали. 3. До вересня стало зрозуміло, що на полі бою для росії зовсім все глухо
і що Донбас їм не світить. Це визнав навіть Кушнер. 4. Коли 5 вересня Кушнер і Віткофф поїхали до москви, путін знову їздив їм по вухам, що ось-ось візьме Донбас. Тоді Кушнер сказав йому знамените: «За всієї поваги, ви говорили нам те саме рік тому» . 5. путіну треба було щось вигадати, у тому числі щоб відкласти санкції Ліндсі Грема, прийняті 17 вересня. 6. Народилася ідея про дизельну угоду. Але головне – путін придумав для Віткоффа з Кушнером нову рамку: а давайте обговорювати не Донбас, а архітектуру безпеки в Європі! 7. З середини жовтня розпочинається обговорення того, що Трамп назвав
«великою красивою угодою», яка включає «не лише Україну, а й усю Європу». 8. Під «новою архітектурою безпеки в Європі» путін має на увазі відхід НАТО до кордонів-1997.
Це все той же ультиматум, відомий як «Грудневі ініціативи-2021». Нічого нового. 9. Кушнер швидше за все навіть не розуміє, про що йдеться, йому головне правочин. Трамп, швидше за все, розуміє, але йому пофіг на НАТО і він готовий здати путіну Україну разом з усією Європою на додачу. 10. Тому європейці, побоюються різкого скорочення американських військ у Європі,
яке Трамп може виставити Європі як умову. 11. Але за фактом це скорочення вже відбулося — якщо не за кількістю військ, що забороняє торішній NDAA, то за номенклатурою — у червні США урізали військову техніку за одними категоріями на третину, за іншими — до половини, а за деякими — на половину. Європа вже рік як не повинна розраховувати на США. Дивно, що ще не всі в Європі це зрозуміли. 12. Паралельно путін, який так і не зміг взяти Донбас, загрожує знищити в Україні все живе,
якщо Україна не погодиться на його умови. 13. Звідси з'явився недавній Financial Times зі своїм джерелом, що передав позицію путіна: «Я знищу всю вашу інфраструктуру, доки ви не погодитеся. До наступного року в України не залишиться жодної інфраструктури. Усі мости, порти, залізниці, енергетична інфраструктура, електростанції — все буде знищено». 14. Резюмуючи все вищесказане, завдання України таке: протриматися до весни, паралельно стримуючи путіна на фронті, щоб до вересня наступного року, коли путін вкотре загрожуватиме знищити в Україні всю інфраструктуру, Кушнер знову сказав би йому: «Сер, ви нам казали те саме рік тому». 15. Завдання Європи – продовжувати підтримку України у 2027 році, доки Америка не роздупиться. Жодних інших варіантів, на жаль, немає, бо путіна цікавлять не переговори, а капітуляція України
з її подальшою ліквідацією як держави, а також фільтрацією та русифікацією українського народу. Це все, що потрібно знати про Абу-Дабі, де російську делегацію знову очолить Мединський.
8 августа 2026, 08:34
Екосистема «Вiдкритого банкiнгу» Першим банком, що реалiзував технологiю «Open Banking» став ПУМБ.
Згодом до нього приєдналися Приват, Моно та А-банк.
Нещодавно ОТП-банк, Сенс-банк та Ощад оприлюднили iнформацiю
про приєднання до екосистеми «Вiдкритого банкiнгу».
Якщо в ПУМБi, Приватi, Моно та А-банку «Вiдкритий банкiнг» реально працює
і без нарiкань, то перевiрка роботи в Ощадi та Сенс-банку виявила
велику проблему — неможливiсть пiдключения рахункiв цих банкiв в мобiльнi
додатки iнших банкiв, що входять до екосистеми «Вiдкритого банкiнгу».
Тому не варто беззастережно вірити всьому тому, що публікують в інтернеті. Суб’єкти взаємовідносин у відкритому банкінгу:
користувач – фізична або юридична особа, яка має відкриті рахунки в надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку (ASPSP) та має намір отримати нефінансову платіжну послугу;
надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку (ASPSP) – банки та інші надавачі платіжних послуг, у яких відкритий рахунок користувача;
сторонні надавачі платіжних послуг (TPP, PISP, AISP):
TPP (Third Party Provider) — провайдер, що створює фінансові продукти на базі доступу до рахунків (за згодою клієнта);
AISP (Account Information Service Provider) – надавач платіжних послуг з надання відомостей із рахунків;
PISP (Payment Initiation Service Provider) – надавач платіжних послуг з ініціювання платіжної операції;
https://bank.gov.ua/ua/payments/open-banking
13 мая 2026, 10:54
про владу, мораль та суспільство Моральний рівень представників влади на порядок гірший від морального рівня народу, який цю владу обрав. Це твердження відображає поширену думку про те, що представники влади часто не відповідають моральним очікуванням суспільства, незважаючи на те, що були обрані цим же суспільством. Це питання є комплексним і викликає багато дискусій:
Аргументи «за» (влада гірша):
Спокуса владою: Влада, гроші та безкарність можуть викривляти моральні орієнтири, що призводить до корупції, кумівства та зловживань.
Відірваність від реальності: Деякі політики втрачають зв'язок із проблемами звичайних людей.
Принцип відбору: Іноді у владу йдуть люди з вищим рівнем цинізму, щоб отримати ресурси.
Аргументи «проти» (влада — це дзеркало):
Принцип «який народ, така й влада»: Політики є вихідцями з того ж суспільства, з тією ж культурою та цінностями.
Відповідальність виборців: Якщо влада корумпована, це свідчить про те, що частина народу толерує або бере участь у корупційних схемах.
Системні проблеми: Іноді не стільки справа в моралі окремих людей, скільки в системі, яка змушує діяти певним чином.
Загалом, це складна взаємозалежність: влада відображає моральний стан суспільства, але водночас своїми діями впливає на цей стан.
12 апреля 2026, 12:11
ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що контент бізнес-сторінок у соціальних мережах має публікуватися українською мовою незалежно від того, чи є він рекламним. За її словами, вимоги до використання державної мови в інтернет-представництвах компаній визначає закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Зокрема, суб’єкти господарювання зобов’язані надавати інформацію про товари та послуги українською — як в інтернет-магазинах, так і в соцмережах. Івановська уточнила, що це правило поширюється на всі елементи контенту: відео, текстові дописи, написи та звуковий супровід. Відповідно, навіть матеріали, які не є прямою рекламою, повинні бути українською або містити повноцінну українську версію. Вона також наголосила, що сторінки бізнесу в соціальних мережах — зокрема в Instagram, Facebook чи YouTube — мають вестися державною мовою. Використання інших мов допускається, однак українська версія повинна бути не менш повною за змістом і обсягом та відображатися для користувачів в Україні за замовчуванням. Мовний омбудсмен підкреслила: дотримання мовного законодавства в онлайн-просторі є обов’язковою умовою обслуговування споживачів і складовою відповідальної діяльності бізнесу.