Про Міндічгейт, арбузовстайл і інші особливості національного менталітету

Ті самі граблі, але в новій обгортці. Невже так цікаво на них наступати?

Власне, ці роздуми є продовженням попереднього запису, і вони плавно випливають із попереднього допису.

Отже. Попередні дні були багатими на інформаційні події корупційного чи антикорупційного характеру. І в усій цій карикатурі на державну владу викликає здивування позиція сомої державної «влади». Наша, прости Боже, премєр-міністр Свириденко за три доби небувалого шухера таки видали ніби як реакцію на це все: «Ми проведемо державний аудит державних підприємств.» Ну звісно, досвідчений оглядач скаже: «Так це все ж вже було». Так. Дійсно. Така сама говоряща голова Арбузов (Свириденко), після такого ж самого технократа Азарова (Шмигаля), що також знищив власний експорт на користь зовнішнього імпорту, також «проводив» державний аудит державних підприємств. Наслідок, власне, знають всі — долар Х3. І що зараз? Чекати такого ж самого результату?

І дійсно, за другу половину ХХІ століття прогресивна науково — економічна теорія поповнилась кількома десятками наукових праць відзначених Нобелівськими преміями з економіки про несумісність економічно ефективних та державний нагляд за цими ж підприємствами. Але ж, напевно, наш політикум якщо і має якусь базову економічну освіту, використати він ці знання не може, через інші економічні вірування пересічного.

От і маємо: Аджемоглу пише, Робінсон навіть в Києві виступає, а Свириденко дістає з шафи старі граблі Арбузова і замотує іх в нову обгортку. Так і живемо.

І про смачненьке. Це, знаєте, коли свіжопроготований кавовий напій подають, і там зверху така ароматна і легка пінка, дуже насичена та вчасна. Саме такою була остання заява МВФ про призупинення чергової «допомоги» на 8 млрд дол з формулюванням «Ми не розуміємо, що робить уряд України». От ні дать, ні взять. В яблучко.

Ще можна було б написати про її проект держбюджету на 2026 рік, але копатись в такій бридоті зовсім не хочеться. Гадаю, будуть ламати зелених депутатів по одному, щоб таки пропхать лайно в попу у зворотньому напрямку. У листопаді то приймуть навряд, але таки приймуть — досвід Арбузова підказує.